179 преподобномучеників Дау-Пенделійських

У трагічний день Святої Пасхи 1680 року, коли світле свято Воскресіння Господнього мало б наповнювати серця радістю, Пантократорська обитель у Дау-Пенделі зазнала жорстокого нападу. Цей монастир, що століттями служив незламним оплотом православ'я, був віроломно атакований алжирськими піратами. У той фатальний момент 179 ченців, зібравшись для безперервного богослужіння, прийняли мученицьку смерть, ставши непереборними перед обличчям нелюдської жорстокості. Єдиним свідком і скорботним спадкоємцем цієї трагедії став ієромонах, який за Провидінням Божим відлучився до монастирського подвір'я в Героцакулі (Γεροτσακούλι). Повернувшись наступного дня до сплюндрованої обителі, він знайшов своїх побратимів у обіймах вічного сну і з глибоким сумом звершив їхнє християнське поховання. Майже три століття оповите таємницею місце спочинку цих преподобномучеників залишалося невідомим. Однак Божественний промисел відкрив його у вересні 1965 року. Під час реставраційних робіт в обителі були виявлені їхні нетлінні мощі, що дивовижним чином випромінювали благодатні пахощі, ставши живим свідченням їхньої святості. Ця знаменна подія проклала шлях до їхнього офіційного вшанування. 14 серпня 1992 року 179 преподобномучеників Пантократорської обителі були урочисто зараховані до лику святих. Відтоді ця велика святиня несе світові невичерпні благословення та чудотворення. Сестри відродженого монастиря – нині жіночого – та незліченна кількість паломників з усього світу свідчать про дивовижні зцілення та духовну допомогу, що виливається з цього святого місця, зміцнюючи віру та даруючи надію.