Аарон

Аарон (1445 до Р.Х.) – перший старозавітний первосвященник. Син Амрама та Іохаведи з коліна Левія, старший брат пророка Мойсея, народився в Єгипті. Він допомагав Мойсею у визволенні єврейського народу з єгипетського рабства, виступаючи перед фараоном як представник пророка, що говорив від його імені (Вих. 4:14–17). Аарон брав участь у сорокарічному мандрівному житті євреїв у пустелі, де за Божим велінням був поставлений первосвященником.

Аарон помер у віці 123 років, у 1445 році до Р.Х., на горі Ор у пустелі, так само як і Мойсей, не досягнувши землі обітованої – у покарання за нарікання на Бога (Чис. 20:10).

Увесь рід Аарона був обраний Богом для священничого служіння у Старозавітній Церкві, і звання первосвященника зберігалося за його нащадками аж до приходу на землю Христа Спасителя, переходячи у спадок до старшого в роді.

Нащадки Аарона у Святому Письмі називаються «синами Аарона» та «домом Аарона». За вченням апостола Павла (Євр. 5:4–6), Аарон як первосвященник Ізраїлю був прообразом Ісуса Христа, Первосвященника Нового Ізраїлю, Новозавітної Церкви.