Адріан Ондрусовський

**Преподобномученик Адріан Ондрусівський: дивовижна історія віри, чудес та мучеництва** Преподобний мученик Адріан (у мирському житті — Андрій Завалішин) пройшов вражаючий шлях від багатого поміщика до смиренного святого. Будучи володарем розкішного маєтку Андріївщина, він весело проводив час, аж поки у 1493 році під час полювання доля не звела його з преподобним Олександром Свирським. Ця доленосна зустріч повністю змінила світогляд Андрія: він став регулярним гостем старця, шукаючи духовної мудрості та настанов. Зрештою, чоловік назавжди залишив світське марнославство, прийняв чернечий постриг у знаменитій Валаамській обителі під іменем Адріан та оселився на самотньому півострові Ладозького озера, де згодом постала церква на честь святителя Миколая Чудотворця. Проте спокійне молитовне життя ченця тривало недовго. У тутешніх густих лісах переховувалася жорстока банда розбійників під орудою ватажка Ондруса. Не маючи грошей, щоб відкупитися від грабіжників, преподобний Адріан пообіцяв щиро молитися за розбійника та заступитися за його душу перед Господом. Ондрус лише висміяв монаха, але все ж погодився дати йому спокій. Невдовзі вищі сили довели розбійнику силу чернечої молитви. Ондрус потрапив у полон до іншої банди і, очікуючи на смерть, щиро розкаявся у своїх злочинах. У ту ж мить перед ним з'явився преподобний Адріан, який дивовижним чином звільнив його від кайданів. Вражений цим чудом, колишній ватажок прийшов до монастиря, прийняв постриг з іменем Кипріан, а згодом сам заснував чернечу обитель і прославився численними чудесами. Духовний авторитет преподобного Адріана був настільки високим, що про нього дізнався навіть цар Іван Грозний. Правитель особисто запросив святого до Москви, аби той став хрещеним батьком його новонародженої доньки Анни. Проте дорога назад до рідного монастиря виявилася трагічною. На святого напали грабіжники, які сподівалися знайти у нього багаті царські дари, та вбили його. Братія Ондрусової пустині два роки перебувала у невіданні щодо долі свого настоятеля. Лише через два роки святий Адріан з'явився старцям у видінні та вказав точне місце свого упокоєння. Його тіло знайшли абсолютно нетлінним і з почестями поховали на території рідної обителі. Невдовзі після цього розпочалося офіційне шанування пам'яті святого. Навіть імператор Олександр I під час своїх відвідин Олонецької губернії приїздив помолитися біля гробниці преподобного, після чого передав монастирю цінні церковні сосуди та книги. У 1828 році нетлінні мощі святого урочисто перенесли до новозбудованого кам'яного храму. Пам'ять преподобномученика Адріана Ондрусівського православна церква вшановує 26 серпня.