Агафон Скитський (Єгипетський), пустельник

Преподобний Агафон Єгипетський, сучасник преподобного Макарія Великого, подвизався в Скитській пустелі в Єгипті. Він відрізнявся незвичайною смиренністю, вважаючи себе грішнішим за всіх людей. Одного разу до нього прийшли ченці для духовної бесіди і звернулися до нього з питаннями про його добродійства та пороки. Преподобний смиренно підтвердив всі звинувачення, крім єресі, пояснивши, що єресь — це самоусунення від Божої Істини. На запитання, які подвиги важливіші для спасіння, зовнішні чи внутрішні, він відповів, що людина подібна до дерева: зовнішні заняття приносять листя, а душевні — плід. Він підкреслив, що слід звертати більше уваги на плід, адже "кожне дерево, що не приносить доброго плоду, рубають і кидають у вогонь." Преподобний Агафон преставився близько 435 року. Три дні перед кончиною він сидів мовчки і зосереджено, ніби вдивляючись у щось. На запитання ченців він відповів, що бачить себе на Суді перед Христом. Він висловив сумнів у своїх добрих справах, кажучи, що не може бути впевнений, що угодив Богові, поки не побачить Його. Сказавши це, святий відійшов до Господа.