Агапій Ватопедський, Афонський (XIII)

Історія преподобного Агапія — це дивовижне свідчення сили віри, смирення та небесного заступництва. Бувши слухняним учнем старця-мовчальника у Ватопедському скиті Каліце на Святій Горі Афон, молодий чернець зазнав важких випробувань. Під час несподіваного нападу турецьких загарбників на афонське узбережжя Агапія схопили в полон, вивезли до турецької Магнісії та продали в рабство. Довгі 12 років праведник провів у важких залізних кайданах, виснажений каторжною працею, проте ні на мить не втрачав надії на порятунок і повсякчас підносив палкі молитви до Пресвятої Богородиці. Зрештою Небесна Цариця почула щирі благання страдника. Вона з’явилася Агапію уві сні та промовила: «Без страху повертайся до свого духовного отця». Прокинувшись, чернець із подивом виявив, що важкі ланцюги самі впали з його ніг. Не зустрічаючи жодних перешкод, він успішно дістався рідного Афону. Однак на батьківщині на нього чекало нове, ще складніше духовне випробування. Суворий і вимогливий старець вирішив перевірити глибину смирення свого учня. Бажаючи загартувати його віру в Божественне Провидіння, наставник наказав Агапію повернутися до свого колишнього господаря та служити йому доти, доки Господь Сам не торкнеться серця рабовласника і не схилить його відпустити полоненого. Виявивши безмежну покору, преподобний Агапій без жодного ремствування вирушив назад у неволю. Коли він знову з’явився перед здивованим господарем і розповів про волю свого духовного отця, турок був приголомшений. Велич християнської віри та нечуване смирення ченця настільки вразили чоловіка, що він не лише негайно дарував Агапію свободу, а й прийняв доленосне рішення. Разом із двома своїми синами колишній рабовласник вирушив на Святу Гору. Там вони прийняли святе Хрещення, зрелися мирського життя, постриглися в чернецтво та присвятили себе Богу, трудячись у чернечому подвигу до кінця своїх днів.