Акакій Апамейський, Милетський

Історія святого мученика Акакія — це величний приклад непохитної віри, яка пройшла крізь найсуворіші випробування. Християнський подвижник постраждав за часів правління римського імператора Лікінія, коли за відкрите сповідання віри в Ісуса Христа загрожувала люта смерть. Через категоричну відмову вклонитися язичницьким ідолам та принести їм жертву, Акакія піддали жорстоким катуванням. Спочатку його підвісили та нещадно стругали тіло залізними кігтями, після чого відправили на суд до грізного єпарха Терентія, який мав продовжити катування. Проте сила Божа оберігала святого. Коли мученика кинули у киплячий казан, наповнений смолою та салом, він залишився абсолютно неушкодженим. Після цього дива Акакія привели до язичницького храму, де завдяки його щирій молитві всі ідоли впали та розбилися вщент. Розлючений єпарх наказав піддати святого новим катуванням: його жорстоко побили, кинули на розтерзання диким звірам, а потім зачинили у розпеченій печі. Але вогонь не завдав праведнику жодної шкоди. Бажаючи особисто перевірити, чи не охолола піч, правитель підійшов надто близько і сам згорів у її полум'ї. Після смерті Терентія суд над християнином продовжив Посидоній. За його наказом на Акакія наділи важкі залізні кайдани та відправили до міста Мілет. Проте й там святий виявив незламну силу духу, знову скинувши язичницьких ідолів силою своєї молитви. Зрозумівши, що зламати волю мученика не вдасться, суддя виніс смертний вирок — стяти Акакію голову. У момент страти сталося диво: з рани святого разом із кров'ю потекло молоко. Тіло великого мученика з почестями поховав пресвітер Леонтій у місті Синаді.