Акакій Мелитинський, єпископ
Преподобний
Запалити свічку
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Дні пам'яті:
30 квітня (Пам'ять святителя Акакія, єпископа Мелитинського)
17 квітня (Пам'ять святителя Акакія, єпископа Мелитинського)
Святитель Акакій народився у вірменському місті Мелітині. Його поява на світ стала результатом щирих молитов та суворого посту благочестивих батьків, які випросили сина у Господа. Ще в юному віці хлопця віддали на служіння Богу під духовну опіку єпископа Мелітинського, блаженного Отрія. Побачивши в юнакові особливу божественну благодать, єпископ висвятив його в церковні клірики. Завдяки своєму праведному життю та духовному зростанню, Акакій здобув глибоку повагу громади і після смерті свого наставника Отрія посів архієрейський престол.
Господь наділив святого Акакія надзвичайним даром чудотворення. Коли край потерпав від жорстокої посухи, його палка молитва прикликала рятівний дощ, який миттєво напоїв висохлу землю. Іншого разу, аби врятувати людей від руйнівної повені, святитель поклав посеред річки камінь і владно наказав воді не виходити за межі, зупинивши водну стихію.
Ревно дбаючи про чистоту віри, святий Акакій повністю зруйнував язичницьке капище, а на місці колишніх нечестивих жертвоприношень звів величний храм на честь Пресвятої Богородиці. Його служіння супроводжувалося численними знаменнями: під час однієї з Божественних літургій він силою молитви утримав від падіння склепіння храму, що почало руйнуватися, а також одним словом заспокоїв галасливих ластівок, які заважали парафіянам слухати його проповідь.
Ставши архіпастирем, святий перетворив власну оселю на безкоштовний притулок та лікарню для знедолених, де власноруч доглядав за недужими. Бажаючи полегшити страждання хворих, він молитвою прогнав набридливих мух та жаб, а для вгамування спраги вивів чисте джерело води зі звичайного сухого каменю.
Святитель Акакій брав активну участь у Третьому Вселенському Соборі, де виступив як непохитний захисник православ'я, скинувши єретика Несторія, який хулив Пречисту Діву Марію. До кінця своїх днів святий мудро та з любов'ю керував Церквою. Здійснивши безліч духовних подвигів та чудес, він мирно відійшов до Господа і був похований поруч із тілом святого мученика Поліевкта.