Олександр
(Хотовіцький) сщмч., протопресвітер
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Священномученик Олександр Хотовицький, протопресвітер, народився 11 лютого 1872 року в місті Кременці в благочестивій сім’ї ректора Волинської духовної семінарії протоієрея Олександра, пам’ять про якого як про доброго пастиря зберігалася в серцях православних жителів Волині. Батьки дали отроку добре християнське виховання, вселили в нього любов до Православної Церкви та народу Божого.
Освіту майбутній пастир здобув у Волинській семінарії та Петербурзькій духовній академії, яку закінчив магістрантом у 1895 році. Після закінчення Академії він був направлений до Північно-Американської єпархії в Нью-Йорк. У 1896 році псаломщик Олександр був рукоположений у сан пресвітера в кафедральному соборі в Сан-Франциско. З 1896 по 1907 роки отець Олександр звершував пастирське служіння під омофором святителя Тихона, який високо цінував його щире благочестя, дар пастирської любові та всебічну богословську освіченість.
Отець Олександр успішно звершував місіонерське служіння, головним чином серед емігрантів — уніатів, вихідців із Галичини та Карпатської Русі. Його трудами створено православні парафії у Філадельфії, Юнкерсі, Панайку та інших містах Північної Америки. Під його редакцією виходили англійською та російською мовами «Американський Православний Вісник». Він взяв на себе подвижницьку працю з будівництва нового кафедрального собору в Нью-Йорку, яке було завершено в 1902 році. З 1914 по 1917 роки отець Олександр ніс служіння у Фінляндії. У серпні 1917 року він став ключарем кафедрального Храму Христа Спасителя в Москві.
Отець Олександр брав участь у діяльності Помісного Собору 1917–1918 років. У важкі роки громадянської війни батюшка був одним із найближчих помічників Святішого Патріарха Тихона в управлінні Московською єпархією. У 20-ті роки його неодноразово заарештовували за звинуваченням у порушенні декрету про відокремлення Церкви від держави та школи від Церкви — у викладанні Закону Божого дітям, а також у спротиві кампанії з насильницького вилучення церковних цінностей.
Він був засланий у Туруханський край на три роки. У 1930 році батюшку призначили настоятелем Ризоположенського храму на Донській вулиці в Москві.
Восени 1937 року отця Олександра було знову заарештовано — на цьому наявні документальні відомості перериваються, проте більшість усних повідомлень свідчать про його мученицьку кончину (розстріл). Православна Церква в Америці вшановує його як страстотерпця.