Алексій Архангельський, пресвітер

**Життєвий шлях і мученицький подвиг священномученика Олексія Архангельського** Священномученик Олексій народився 1 березня 1864 року в селі Сажинському Кунгурського повіту, що на території Пермської губернії. Його батько, Макарій Архангельський, був священником, тому хлопчик змалечку виховувався у глибокій вірі. Бажаючи піти стопами батька, Олексій вступив до Пермської духовної семінарії, проте через погіршення стану здоров’я був змушений залишити навчання під час третього курсу. **Початок церковного служіння та просвітницька діяльність** Духовна праця майбутнього святого розпочалася наприкінці 1884 року: * **23 грудня 1884 року** Олексія призначили псаломщиком до Введенського храму в селі Камгорт. * **5 лютого 1885 року** його перевели до Михайло-Архангельської церкви, розташованої в його рідному селі Сажинському. * **12 грудня 1887 року** він розпочав службу у Свято-Троїцькому храмі при Верх-Теченському жіночому монастирі. * **8 вересня 1888 року** відбулося його висвячення на диякона. * **17 жовтня 1888 року** він став учителем у церковно-парафіяльній школі, що діяла при монастирі. Нова сторінка його душпастирського служіння відкрилася **18 грудня 1893 року**, коли диякона Олексія висвятили на священника. Його направили до Покровської церкви села Піщано-Колединське, де він також обійняв посаду законовчителя у місцевому народному училищі. Ця скромна дерев'яна церква, збудована ще у 1878 році, хоч і була бідною, проте славилася щирою любов'ю та згуртованістю своїх парафіян. **Арешт, мученицька кончина та поховання** Трагічні події революційного терору не оминули родину священника. **13 (26) червня 1918 року** отця Олексія заарештували червоноармійці. Після короткого й формального допиту більшовики повели його на розстріл до берега річки Теча. Перед обличчям смерті пастир виявив незламну мужність: він перехрестився, спокійно промовив: «Невинно вмираю», — і впав, прошитий ворожими кулями. Місцеві парафіяни з почестями поховали свого душпастиря на сільському кладовищі. Згодом, **15 серпня 1918 року**, труну з чесними останками священномученика Олексія урочисто перенесли до братської могили, що знаходилася безпосередньо біля храму.