Алексій, чоловік Божий

У Римі, за часів правління Аркадія та Гонорія, жив благочестивий чоловік на ім'я Євфиміан, знатний і багатий вельможа, який, незважаючи на свої багатства, страждав від безпліддя своєї дружини Аглаїди. Вона, молячи Бога про сина, народила Олексія, який з юних років прагнув до духовного життя. Коли Олексій досяг повноліття, його батьки заручили його, але він, бажаючи відректися від світських благ, таємно покинув дім, прийнявши обітницю бідності та посту. Святий Олексій вирушив до Едеси, де жив на милостині та пості, а потім, за Божою волею, повернувся до Риму, де жив у домі своїх батьків, не відкриваючи свого імені. Він терпів приниження від слуг, але залишався вірним Богові. Після семнадцяти років життя в бідності святий Олексій передав душу Богу, залишивши листа, в якому пояснював свої вчинки батькам і нареченій. Після його смерті його батьки та наречена дізналися про його справжнє життя і скорбили про його страждання. Його тіло було знайдено, і багато чудес сталося від його мощей, зцілюючи хворих і звільняючи одержимих. Святий Олексій преставився 17 березня 411 року, і його мощі були поховані з честю, ставши об'єктом шанування та зцілень.