Алексій Іллінський, пресвітер

Священномученик Олексій Ілінський — постать, яка стала символом незламної віри та трагічної долі духовенства в часи радянських репресій. Народився майбутній пастир у 1870 році в селі Титово Тверської губернії. Своє земне служіння отець Олексій ніс у храмі села Спас, що на території Старіцького району. Хвиля більшовицьких гонінь на церкву не оминула священнослужителя: 11 березня 1931 року його заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації. Вже 3 квітня того ж року рішенням трійки при ОГПУ отця Олексія засудили до п'яти років виправно-трудових таборів (ІТЛ), які згодом замінили на заслання до Казахстану. 18 червня 1931 року він прибув до Карлагу НКВС, проте доїхати до кінцевого пункту призначення — Акмолінська — йому так і не судилося. Земний шлях священномученика Олексія завершився 4 серпня 1931 року, коли він віддав душу Богові в таборі Карлаг.