Алексій Стабников, пресвітер

Майбутній священномученик Олексій народився 1868 року в Рязанській губернії в родині псаломщика. Закінчивши 1889 року Рязанську духовну семінарію, він цілком присвятив себе Церкві. Того ж року молодий випускник прийняв сан диякона в Троїцькому храмі Михайлівського повіту, а влітку 1891 року був висвячений на священика в селі Нікольському. Тут отець Олексій поєднував вівтарне служіння з народною освітою: керував школою грамоти та викладав Закон Божий у земському училищі. За ревну працю священик був удостоєний срібної медалі на честь імператора Олександра III, а незабаром розпочався новий, уральський етап його життя. У 1897 році він перейшов до Пермської єпархії й став опікуватися віруючими при храмі Нязепетровського заводу, продовжуючи активно викладати. За старанне пастирство єпархіальне керівництво відзначило його першими церковними нагородами — набедреником і скуфією. У серпні 1903 року отця Олексія перевели до Спасо-Преображенського храму Олександрівського заводу Солікамського повіту, де він також взяв на себе обов’язки вчителя катехізису в місцевих училищах. У наступні роки протоієрей Олексій Стабніков служив настоятелем Христорождественського собору в Юговському заводі поблизу Пермі. Саме тут його застали трагічні події революції та Громадянської війни. 4 жовтня 1918 року під час масових репресій у Пермському краї отець Олексій був убитий червоноармійцями, прийнявши мученицьку смерть за віру Христову. У 2000 році Архієрейським Собором Російської Православної Церкви протоієрей Олексій Стабніков був зарахований до лику святих новомучеників і сповідників.