Алексій Введенський, пресвітер

**Життєпис священномученика Олексія: віра крізь гоніння та репресії** Священномученик Олексій народився 16 травня 1890 року в селі Данилово Подільського повіту Московської губернії. Його духовний шлях розпочався з навчання: у 1904 році він закінчив Донське духовне училище, а в 1911 році — Московську духовну семінарію. Отримавши освіту, майбутній пастир певний час присвятив педагогічній діяльності, працюючи вчителем у школі села Левкове. Важливою віхою в його житті став 1912 рік, коли він обвінчався з Єленою Олександрівною Воскресенською. Уже в 1913 році Олексій прийняв священницький сан, а згодом, за ревне та віддане служіння Церкві, був возведений у сан протоієрея. З приходом радянської влади та початком жорстоких переслідувань Руської Православної Церкви життя родини кардинально змінилося. У 1930 році радянська влада конфіскувала в отця Олексія дім та все майно. Рятуючись від переслідувань, родина змушена була переїхати до села Самарівка, де священник служив у храмі Різдва Богородиці. Того ж року він отримав призначення на посаду настоятеля храму Зустрічі Господньої в Новій Деревні. Його дружина Єлена стала для нього надійною опорою в служінні, виконуючи обов'язки регента та псаломщика. У часи жорстоких сталінських репресій 1937 року протоієрея Олексія заарештували співробітники НКВД. Радянський режим засудив його до 10 років позбавлення волі. Життя новомученика обірвалося в ув'язненні 23 грудня 1937 року. Його вірна супутниця, Єлена Олександрівна, присвятила решту свого життя церковному служінню і до своєї кончини у 1965 році працювала в Сретенському храмі.