Анастасія Римлянка, Солунська (Фессалонікийська)

Свята Анастасія Римлянина осиротіла у віці трьох років. Виховувалася вона в монастирі поблизу Риму, в якому прийняла чернецтво. За часів імператора Декія (249–251 рр.) Анастасії виповнилося 21 рік. Вона була дуже вродливою, і багато знатних римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, вважаючи за краще залишитися нареченою Христовою. У той час імператор Декій розпочав жорстоке гоніння проти християн. Язичники витягли святу Анастасію з монастиря і привели до правителя міста. Вони звинувачували її в тому, що вона не тільки зневажає знатних і багатих наречених, але й шанує за Бога розп'ятого Христа. Воєначальник Пров наказав їй принести жертву ідолам, але Анастасія відмовилася зректися Христа. Тоді її піддали жорстоким тортурам: у неї вирвали з пальців нігті, потім відрубали руки і ноги, потім вибили всі зуби. Свята, стікаючи кров'ю, почала знемагати і попросила води. Той, хто стояв біля її мук, якийсь Кирило, зглянувся і напоїв її водою. Тортури продовжилися, і святій Анастасії відрізали язик, яким вона безперестанку славила Бога. Втомлені кати, нарешті, обезголовили її. Вирішивши, що Кирило, напоїв мученицю водою, є таємним християнином, мучителі схопили його і також стратили.