Андрій Аргунов

Мученик Андрій Іванович Аргунов народився в 1904 році в селянській родині в Дмитровському повіті Московської губернії. Рано втративши батька, він працював в артілі, яка займалася виробництвом зубних щіток. Крім роботи, він співав у церковному хорі, а подорослішавши, був головою парафіяльної ради Покровської церкви села Прудці. У 1933 році в селі був утворений колгосп. Оскільки Андрій за релігійними переконаннями до нього не вступив, у нього відібрали все майно: будинок, сараї, комору, коня і корову, а самого обклали непосильним податком. Восени 1936 року місцева влада планувала розібрати цегляну огорожу церкви для будівництва електростанції. Для цього вони проводили нараду з церковною радою Покровської церкви, на якій Андрій Іванович заявив: «Ми своєї згоди не даємо і не дамо, адже християнська віра від гонителів Церкви сильно постраждала... Можливо, така доля спіткає і нас, але раз Христос ніс свій хрест, страждав за нас, і ми теж повинні постраждати від гонителів Церкви за віру Христову. Все одно, що б ви не налаштували, час прийде, все це зруйнується». У вересні 1937 року Андрія Івановича заарештували, звинувативши його в «організації контрреволюційної діяльності та поширенні наклепу проти радянської влади». На допиті він прямо сказав: «Особисто я вважаю, що радянська влада є гонителькою християнської віри. Комуністів я вважаю гонителями і ворогами Церкви. Мої висловлювання я не вважаю наклепницькими». Трійка УНКВС засудила Андрія Івановича до восьми років у виправно-трудовому таборі. Він помер у в'язниці 5 серпня 1938 року і був похований у безіменній могилі. Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських 20 квітня 2005 року визначенням Священного Синоду Російської Православної Церкви.