Андрій Бистров, пресвітер

Священномученик Андрій Петрович Бистров народився в 1873 році в селі Заліс'є Печерської волості Псковського повіту в родині священика. Закінчив Псковську вчительську семінарію і працював вчителем. У 1897 році був хіротонишений у сан диякона, а в 1899 році — у сан священика. Служив батюшка в храмі села Зуєва Тверської губернії. У 1930 році отець Андрій був заарештований і засуджений до двох років ув'язнення в таборі і п'яти років заслання на Урал. Повернувся він додому в 1935 році. 24 липня 1937 року отець Андрій Бистров був заарештований разом з іншими парафіянами і поміщений в Торопецьку в'язницю. 20 вересня було складено обвинувальний висновок у «справі священика і селян». Доказів злочину не було жодних, обвинувачені відмовилися визнати себе винними в контрреволюційній агітації, проте «справу» визнали закінченою. 3 жовтня трійка НКВС засудила отця Андрія і трьох мирян до розстрілу. Розстріляні вони були 7 жовтня 1937 року. Священномученик Андрій Бистров зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви. Дні пам'яті: 7 жовтня (24 вересня за ст. ст.) і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Російської.