Антоній
Римлянин, Новгородський прп.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Преподобний Антоній Римлянин народився в Римі 1067 року в заможній родині, що сповідувала православну віру, і був вихований батьками в благочесті. Залишившись сиротою у 17 років, він почав вивчати писання отців грецькою мовою. Згодом частину спадщини він роздав жебракам, а іншу поклав у дерев’яну діжку й пустив її в море.
Сам же прийняв постриг в одному з пустельних скитів, де прожив 20 років. Гоніння на православних з боку латинян змусили братію розійтися. Преподобний Антоній мандрував з місця на місце, доки не знайшов на пустельному морському березі великий камінь, на якому цілий рік перебував у пості й молитві.
Страшна буря, що розігралася 5 вересня 1105 року, зірвала камінь, на якому був преподобний Антоній, і понесла його в море. На свято Різдва Пресвятої Богородиці камінь зупинився за 3 версти від Новгорода на березі річки Волхов, поблизу села Волховського. Ця подія засвідчена в новгородських літописах.
На цьому місці преподобний, з благословення новгородського святителя Микити Затворника († 1109, пам’ять 14 травня), заснував монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Наступного року рибалки виловили діжку зі спадщиною преподобного Антонія, яку він пустив у море багато років тому. Вказавши, що знаходилося в діжці, преподобний забрав її та придбав для обителі землі.
Духовне подвижництво в обителі поєднувалося з напруженою працею. Преподобний Антоній дбав про те, щоб із монастирських прибутків надавалася допомога жебракам, сиротам і вдовам. У 1117 році преподобний розпочав кам’яне будівництво в монастирі.
До наших днів зберігся собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці, зведений за життя преподобного у 1117–1119 роках відомим новгородським зодчим Петром, із фресковими розписами 1125 року. У 1131 році святитель Нифонт Новгородський поставив преподобного Антонія ігуменом монастиря. Помер святий Антоній 3 серпня 1147 року у віці 79 років і був похований святителем Нифонтом.
Його мощі було віднайдено 1 липня 1597 року нетлінними та покладено в оковану сріблом раку.
Антоний Римлянин, Новгородский прп.: Преподобный Антоний Римлянин
Антоний Римлянин
Преподобный Антоний Римлянин родился в Риме в 1067 году от богатых родителей, державшихся православного исповедания веры, и был воспитан ими в благочестии. Лишившись родителей в 17 лет, он принялся за изучение писаний отцов на греческом языке. Затем он раздал часть наследства нищим, а другую вложил в деревянную бочку и пустил ее в море. Сам же принял пострижение в одном из пустынных скитов, где прожил 20 лет. Гонение со стороны латинян на православных принудило братию разойтись. Преподобный Антоний скитался, переходя с места на место, пока не нашел на пустынном берегу моря большой камень, на котором целый год прожил в посте и молитве. Страшная буря, разыгравшаяся 5 сентября 1105 года, сорвала камень, на котором находился преподобный Антоний, и понесла его в море. Под праздник Рождества Пресвятой Богородицы камень остановился в 3 верстах от Новгорода на берегу реки Волхова при селе Волховском. Событие это засвидетельствовано в новгородских летописях. На этом месте преподобный, с благословения святителя Никиты Затворника († 1109, память 14 мая), основал монастырь в честь Рождества Пресвятой Богородицы. На другой год рыболовы выловили бочку с наследством преподобного Антония, пущенную в море много лет назад. Указав, что находилось в бочке, преподобный забрал бочку и купил для обители земли. Духовное подвижничество сочеталось в обители с напряженной трудовой деятельностью.
Преподобный Антоний заботился, чтобы из монастырских доходов оказывалась помощь нищим, сиротам и вдовам. В 1117 году преподобный начал каменное строительство в монастыре. До наших дней сохранился собор в честь Рождества Пресвятой Богородицы, построенный при жизни преподобного в 1117-1119 гг. известным новгородским зодчим Петром, с фресковыми росписями 1125 г. В 1131 году святитель Нифонт Новгородский поставил преподобного Антония игуменом монастыря. Скончался он 3 августа 1147 года и был погребен святителем Нифонтом.
Прославлен преподобный Антоний в 1597 году. Память его отмечается также (в честь обретения мощей) в первую пятницу после празднования первоверховным апостолам Петру и Павлу (29 июня) и 17 января - в день тезоименитства, когда празднуется память преподобного Антония Великого. Первоначальное житие преподобного Антония Римлянина было написано вскоре после его кончины учеником и преемником по игуменству священноиноком Андреем, а обработка жития, сказание об обретении мощей и похвальное слово - пострижеником Антониева монастыря, иноком Нифонтом, в 1598 году (издано в "Православном собеседнике", Казань, 1858, май-июнь). Сохранились духовная и купчая грамоты преподобного Антония, изданные неоднократно. (Последние публикации: Грамоты Великого Новгорода и Пскова.М. -Л., 1949, с. 159-161, N 102, 103; Янин В. Л. Очерки комплексного источниковедения. Средневековый Новгород. М., 1977, с. 58-59).