Аполлінарій Равеннійський, єпископ (близько 75)

За часів правління римського імператора Клавдія (41–54) до Риму з Антіохії прибув святий апостол Петро і висвятив антиохійця Аполлінарія, який прийшов з ним, на єпископа Равеннського. Прийшовши до Равенни як мандрівник, святий Аполлінарій попросив притулку у місцевого жителя, воїна Іринея. У Іринея був сліпий син, якого святий Аполлінарій, звернувшись з молитвою до Господа, зцілив. Воїн Іриней і його родина першими в Равенні увірували в Христа. У Равенні Аполлінарій почав проповідувати про Христа. На вимогу жерців-язичників святителя тричі судили і піддавали тортурам, проте він продовжував свою проповідь. Тоді його засудили до вигнання з міста і посадили на корабель, але судно зазнало корабельної аварії. Всі потонули, врятуватися вдалося тільки Аполлінарію, трьом християнам, які пішли за ним у вигнання, і двом воїнам, які, слухаючи святого Аполлінарія, увірували в Христа і прийняли Хрещення. Через три роки святитель повернувся до Равенни. Паства з радістю прийняла його. Але язичники напали на церкву, де святий здійснював літургію, розігнали молільників, а святого повели до храму Аполлона. Як тільки єпископ Аполлінарій увійшов до капища, ідол Аполлона впав і розбився. На суді святитель чудесним чином зцілив сліпонародженого сина градоправителя. На знак подяки правитель постарався сховати єпископа від розлюченого натовпу - він відправив його в свій заміський маєток, де його син і дружина прийняли Хрещення. Чотири роки жив святий Аполлінарій в маєтку градоправителя і безперешкодно благовіствував про Спасіння. Одного разу, коли святий вийшов з міста, прямуючи до найближчого селища, він був схоплений язичниками і жорстоко побитий.  Християни знайшли його, ледь живого, і принесли в селище, де він пролежав сім днів і потім відійшов до Господа. Його тіло було поховане з почестями. Він постраждав за Христа і залишив після себе безліч віруючих, які зміцнили свою віру в Господа.