Аркадій Гаряєв, Боровський, пресвітер

Отець Аркадій Миколайович Гаряєв народився в 1879 році в родині священика. У 1891 році вступив до Духовної школи, а в 1894 році – до Пермської духовної семінарії, звідки був звільнений через хворобу. З 30 червня 1897 року служив псаломщиком у селі Покровському. У 1898 році був переведений до Свято-Троїцької церкви, а в 1899 році – рукоположений у стихар. У 1905 році рукоположений у сан диякона, а потім у сан священика. Служив у церкві Петра і Павла в селі Петропавлівському, де також викладав Закон Божий у земському училищі. У 1910 році призначений священиком похідної Казансько-Богородицької церкви для пастирського піклування над вогульськими народами. Його служіння було пов'язане з труднощами, оскільки він обслуговував великі території, проповідуючи та навчаючи серед язичників. У 1912 році був переведений до Нікіто-Івдельської церкви, а в 1914 році – до села Боровське. З початком безбожної влади в 1917 році його діяльність перетворилася на сповідницьку. 1 липня 1918 року, під час служби, був убитий червоноармійцями. Похований 11 липня на церковному подвір'ї Свято-Ніколаївської церкви. У 2002 році був канонізований серед святих на Соборі новомучеників і сповідників російських.