Аза Ісаврійський і з ним 150 воїнів (284-305)

Святий мученик Аза — символ непохитної віри та відданості Богу. За часів правління імператора Діоклетіана він здобув славу як хоробрий воїн в Ісаврії. Проте земна військова кар'єра не приваблювала чоловіка: він обрав служіння Царю Небесному, залишив службу та пішов у пустелю. Там, далеко від мирської метушні, Аза палко молився, творив дива та дарував зцілення недужим. Коли правитель Ісаврії Аквілін наказав схопити праведника, це стало початком його великого духовного подвигу. Навіть перебуваючи в полоні, святий Аза продовжував нести Слово Боже. Він навчав християнської віри воїнів, які його конвоювали, і багато з них щиро забажали прийняти хрещення. Через молитву святого Господь явив чудо, після якого солдати відкрито оголосили себе християнами. Прагнучи зупинити поширення нової віри та залякати народ, правитель Аквілін піддав Азу жорстоким катуванням. Проте Божа благодать захистила мученика — він залишався абсолютно неушкодженим. Сила цього дива була настільки вражаючою, що в Ісуса Христа увірували навіть дружина та донька самого правителя. Розгніваний Аквілін наказав обезголовити рідних разом із 150 наверненими воїнами. Згодом, після нових важких мук, мученицьку смерть через стяття голови прийняв і сам святий Аза, залишившись вірним Господу до останнього подиху.