Дада, Максим і Квінтиліан (286)

Святі мученики Дада, Максим і Квінтіліан постраждали за часів імператора Діоклетіана (284–305), коли вийшов наказ приносити на урочистих святах жертви язичницьким богам, а християн страчувати. Намісники імператора Тарквіній і Гавіній у місті Доростолі влаштували пишне свято, на якому були присутні мешканці не тільки міста, а й навколишніх сіл. Коли свято закінчилося, хтось доніс імператору, що три брати – Дада, Максим і Квінтіліан – не підкорилися наказу імператора і пішли до себе в село Озовію. За ними були послані воїни, які застали святих братів за молитвою і відвели їх на суд. На суді Тарквіній і Гавіній запитали їх, чому вони не принесли жертви. Святий Максим, Дада і Квінтіліан відмовилися поклонитися ідолам, стверджуючи, що служать тільки Христу. Після довгих вмовлянь і тортур, святі залишалися непохитними у своїй вірі. Гавіній і Тарквіній вирішили піддати їх мукам, але святі раділи, чекаючи вінців мучеництва. Вони були ув'язнені в темницю, де продовжували молитися і отримувати розраду від Ангела. На наступному суді святі знову відмовилися принести жертви богам. Гавіній, розгніваний, засудив їх до обезголовлення. Святі, молячись, прославляли Бога і були приведені в село Озовію, де прийняли мученицьку смерть, відрубавши їм голови. Це сталося 28 квітня за царювання Діоклетіана і Максиміана.