Дарія Зайцева, послушниця

Преподобномучениця Дар'я (Зайцева Дар'я Петрівна) народилася в 1870 році в селі Богослово Рязанської губернії в селянській родині. У 19 років вступила до Аносинського Борисоглібського жіночого монастиря, що розташовувався на березі річки Істри в 15 верстах від міста Звенигорода. Її послух полягав у носінні води в обитель. Більшовики ліквідували обитель в 1928 році, і послушниця Дар'я оселилася в церковному будинку в селі Холми Істрінського району, прислужувала в Знаменській церкві, була обрана церковною старостою. Дар'ю Петрівну заарештували 2 березня 1938 року і помістили в камеру попереднього ув'язнення. Звинуватили в проведенні контрреволюційної агітації. На допитах послушниця Дар'я не приховувала свого невдоволення існуючим ладом, підтверджувала авторство слів, показаних свідками проти неї. Погодилася з тим, що якщо це і є контрреволюційна діяльність, то вона її за собою визнає. Сповідницю засудили до розстрілу. Страчена 14 березня 1938 року на полігоні Бутово під Москвою і похована в безіменній спільній могилі. Присвячена до лику святих новомучеників і сповідників Російських 12 березня 2002 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.