Дій Константинопольський, ігумен

Батьківщиною преподобного Дія була Антіохія Сирійська. З юності він почав здійснювати постницький подвиг, багато боровся з дияволом і власною плоттю, долаючи їх молитвою, постом і бдінням. Преподобний жив довго в Антіохії, поки не отримав видіння від Бога, що наказувало йому йти до Константинополя. У цьому місті він знайшов пустельне місце, де оселився, збудувавши хижу, і, озброївшись молитвою, боровся з бісами, які його турбували. Він помолився Богу, і його посох, встромлений у землю, виріс у дуб, що підтвердило його вибір місця для життя. Преподобний Дій зціляв хвороби та наставляв людей на спасіння. Цар Феодосій Молодший, почувши про нього, відвідав його і, вражений його життям, наказав збудувати церкву та монастир. Преподобний став ігуменом, керуючи братією та допомагаючи всім нужденним. Одного разу, коли братія копали колодязь, води не було, і він, вдаривши лопатою в землю, закликавши ім'я Пресвятої Тройці, викликав рясне джерело води. Після цього стався випадок з робітником, який, засумнівавшись у чуді, потонув, але був воскресений преподобним. Преподобний Дій жив довго, зціляючи та наставляючи людей, поки не захворів. Він передбачив свою смерть і заповів поховати себе в монастирі. Після його кончини, незважаючи на бажання царя та патріарха перенести його тіло в місто, монахи виконали його заповіт і поховали його в обителі, славлячи Бога.