Драгутін

Святі Стефан Мілютін, брат його Драгутін (у чернецтві Феоктист) і їхня мати Олена Святий Стефан був молодшим сином короля Стефана – Уроша I та онуком первовінчаного короля святого Стефана (пам'ять 24 вересня). Він правив Сербією з 1275 до 1320 року. Престол Стефан Мілютін отримав від старшого брата свого Драгутіна, вірного християнина, який після недовгого царювання передав владу братові, а сам, полюбивши пустельництво, зачинився в Среме, де чинив таємні подвиги в ямі-могилі, викопаній власноруч. У праведному житті святий Драгутін багато працював над зверненням до істинної віри єретиків-богомилів. Кончина його була 2 березня 1316 року. Святий Стефан Мілютін, ставши королем, мужньо, словом і ділом, часто зі зброєю в руках, захищав православних сербів та інші одновірні народи від численних ворогів. Благочестивий Стефан не забував дякувати Господу за всі Його благодіяння. Їм збудовано понад 40 храмів, безліч монастирів та дивних будинків. Особливо дбав святий про афонські монастирі. Коли сербське королівство впало, монастирі залишилися осередками національної культури та православ'я в сербському народі. Святий Стефан помер 29 жовтня 1320 року і похований у Банській обителі. Через два роки було відкрито його нетлінні мощі. Свята Олена, благочестива мати своїх святих синів, по смерті чоловіка все життя присвятила богоугодним справам: будувала будинки для зубожілих поселян, влаштовувала обителі для охочих жити у чистоті та цноті. Поблизу міста Спіча вона спорудила Речський монастир і наділила його угіддями. Перед своєю смертю свята Олена прийняла чернецтво і відійшла до Господа 8 лютого 1306 року.