Димитрій Ігнатенко, пресвітер

Дмитро Теофотович Ігнатенко народився 17 липня 1872 року в селі Аготмани Мелітопольського району Запорізької області в сім'ї священника. Після закінчення Київської духовної академії в 1898 році був рукоположений у священичий сан. До 1920 року був законовчителем у чоловічій гімназії, потім — приходським священником і завідувачем єпархіальної канцелярії. У грудні 1922 року постав перед пролетарським судом за звинуваченням у небажанні віддати богослужбові предмети на поругання та за дві 'нелегальні' збори. Суд тривав з 5 листопада по 1 грудня 1922 року, і отець Дмитро був засуджений на три роки виправно-трудових таборів. Після відбуття терміну повернувся до Симферополя, де знову був звинувачений в антирадянській агітації та висланий за межі України. Повернувшись додому, продовжував захищати інтереси Церкви. У 1926 році його знову заарештували та вислали на три роки в Марійську область. Після заслання оселився в Мелітополі та отримав приход у селі Кручи. На початку липня 1935 року його знову заарештували, звинувативши в антирадянській діяльності. На допитах священник не приховував своїх поглядів і релігійних переконань. У цей час він перебував у симферопольській в'язниці. 9 вересня його поклали в тюремну лікарню, і на свято Воздвиження Хреста Господнього він преставився, пронісши свій життєвий хрест до кінця.