Димитрій Розанов, пресвітер

Священномученик Дмитро народився 24 жовтня 1890 року в родині псаломщика в селі Івашково Волоколамського повіту Московської губернії. У 1907 році закінчив Волоколамське духовне училище, у 1914 році – Вифанську духовну семінарію і був рукоположений у священики до Троїцько-Одигитрівської Зосимової пустині. Його служіння проходило в відносному спокої до початку гонінь на Церкву. 12 травня 1922 року з монастиря були вилучені церковні цінності. Отець Дмитро зміг домовитися з властями про заміну цінностей на срібні предмети. На початку 1930-х років монастир був закритий, а черниці були заарештовані. Отець Дмитро був заарештований 28 травня 1931 року і ув'язнений у темницю НКВД. У 1935 році отець Дмитро був призначений до храму на честь ікони Божої Матері «Утішителька всіх скорботних». У 1936 році його було возведено в сан протодиякона. У 1937 році, після арешту священика Євгенія Архангельського, отець Дмитро був переведений на його місце, де його також почали переслідувати. 8 вересня 1937 року його заарештували. Слідство звинуватило його в контрреволюційній діяльності, зокрема в закликах до молитви за заарештованого пастиря. Отець Дмитро визнав свої слова, але не визнав деякі звинувачення. Він був ув'язнений у Бутирську в'язницю, а 8 жовтня 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. 9 жовтня 1937 року його розстріляли і поховали в безіменній могилі на полігоні Бутово під Москвою.