Димитрій Русинов, пресвітер

Священномученик Димитрій Володимирович Русінов народився в 1871 році в селі Куркіно Московського повіту Московської губернії в родині священика. Закінчив Московську духовну семінарію, одружився, згодом в родині народилося четверо дітей — син і три дочки. Отець Димитрій служив у храмі Трьох Святителів села Кобяково Озерського району Московської області. У 1924 році після закриття храму був переведений до храму Преображення Господнього сусіднього села Бояркіно, ставши в 1929 році його настоятелем замість священика, який зняв з себе сан. За багаторічну бездоганну службу отець Димитрій був возведений у сан протоієрея, мав церковні нагороди. Коли почалася колективізація, сім'я священика була розкуркулена: у них відібрали будинок, землю і худобу, прирікаючи на жебрацтво. Восени 1937 року начальник Озерського районного відділення Управління НКВС Московської області почав збирати відомості про отця Димитрія. Перш ніж заарештувати священика, чекісти запропонували йому угоду — зберегти свободу і життя в обмін на зречення від Бога і віри. Отець Димитрій відповів так: «Я народився в родині священика, навчався на священика, все життя прожив священиком — священиком і помру, від Бога не зречуся!» 28 жовтня 1937 року він був заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності і ув'язнений у Коломенській в'язниці. Винним себе не визнав. Трійка НКВС засудила протоієрея Димитрія Русинова до розстрілу. Вирок був виконаний 21 листопада 1937 року. Похований священномученик у безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою. Причинений до лику святих новомучеників і сповідників Російських 27 грудня 2000 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви. Дні пам'яті: 22 листопада (9 листопада за ст. ст.), в Соборі новомучеників, в Бутові постраждалих, і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Руської.