Димитрій Вознесенський, пресвітер

Дмитро Павлович Вознесенський народився в 1855 році в селі Ніколо-Замошье. У 1877 році закінчив Ярославську духовну семінарію і став штатним псаломщиком у рідній церкві. Пізніше був возведений у сан диякона, а в 1910 році став священиком. У 1918 році, під час революції, в Ніколо-Замошье спалахнуло повстання проти радянської влади. 16 жовтня, за вимогою повстанців, відбувся хресний хід і молебень, після чого отець Дмитро виступив з проповіддю, що засуджує безбожні плани більшовиків. Наступного дня прибув каральний загін, який розігнав повстанців. Під час літургії червоногвардієць намагався застрелити отця Дмитра, але гвинтівка зламалася. Після служби священик був заарештований і з насмішками відправлений на залізничну станцію Шестихино, де був розстріляний у ніч з 17 на 18 жовтня 1918 року. Ієрей Дмитро був канонізований Архієрейським Собором Руської Православної Церкви у 2000 році.