Димитрій
Углицький та Московський
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Святий благовірний царевич Димитрій Углицький (Московський) народився 19 жовтня 1582 р. Він був сином царя Іоанна Грозного. У царювання Феодора Іоанновича, коли фактичним правителем Російської держави був його шурин – властолюбний боярин Борис Годунов, царевич Димитрій разом із матір’ю, царицею Марією Феодорівною, був віддалений від двору в м. Углич. Бажаючи позбутися законного спадкоємця російського престолу, Борис Годунов став діяти проти царевича як проти особистого ворога.
Спочатку він намагався обмовити юного спадкоємця престолу, розпустивши неправдиві чутки про його нібито незаконнонародженість. Потім поширив нову вигадку, нібито Димитрій успадкував суворість государя – свого батька. Оскільки ці дії не принесли бажаного, підступний Борис наважився погубити царевича. Спроба отруїти Димитрія не увінчалася успіхом: смертоносне зілля не зашкодило отрокові. Тоді злодії наважилися на явний злочин. У суботній день 15 травня 1591 р., коли отрок гуляв із годувальницею на подвір’ї, підіслані вбивці, Осип Волохов, Данило Битяговський та Микита Качалов, по-звірячому зарізали царевича.
Царевич Димитрій був похований в Угличі, у палацовому храмі на честь Преображення Господнього. Безліч чудес і зцілень почало звершуватися біля його гробниці, особливо часто зцілювалися хворі на очі. А 3 липня 1606 р. святі мощі страстотерпця царевича Димитрія були знайдені нетлінними.
Перенесення святих мощів благовірного царевича Димитрія, вбитого 15 травня 1591 року, з Углича до Москви відбулося в 1606 році. Спонуканням до цього було бажання, за висловом царя Василя Шуйського, "уста лживі заградити й очі невіруючі осліпити тим, хто говорить, ніби живий уникнув (царевич) від убивчих долонь", з огляду на появу самозванця, який оголошував себе істинним царевичем Димитрієм. Урочисто були перенесені святі мощі й покладені в Архангельському соборі Московського Кремля, "у приділі Іоанна Предтечі, де й отець і брати його".
Після численних чудесних зцілень від святих мощів у тому ж 1606 році "склали святкування царевичу Димитрію тричі на рік – народження (19 жовтня), убивство (15 травня), перенесення мощів до Москви (3 червня)".
Димитрий Угличский и Московский: Святой благоверный царевич Димитрий Угличский (Московский)
Царевич Димитрий
Родился 19 октября 1582 г. и был сыном царя Иоанна Грозного. В царствование Феодора Иоанновича, когда фактически правителем Русского государства был его шурин — властолюбивый боярин Борис Годунов, царевич Димитрий вместе с матерью, царицей Марией Феодоровной, был удален со Двора в г. Углич. Желая избавиться от законного наследника русского трона, Борис Годунов стал действовать против царевича, как против личного врага. Сначала он пытался оклеветать юного наследника престола, распустив лживые слухи о его мнимой незаконной рожденности. Потом распространил новый вымысел, что будто бы Димитрий унаследовал суровость Государя отца своего. Поскольку эти действия не принесли желаемого, то коварный Борис решился погубить царевича. Попытка отравить Димитрия не увенчалась успехом: смертоносное зелье не вредило отроку. Тогда злодеи решились на явное преступление.
В субботний день 15 мая 1591 г., кода отрок гулял с кормилицей во дворе, подосланные убийцы, Осип Волхвов, Данило Битяговский и Никита Качалов, зверски зарезали царевича.
Царевич Димитрий был погребен в Угличе, во дворцовом храме в честь Преображения Господня. Множество чудес и исцелений стало совершаться у его гробницы, особенно часто исцелялись больные глазами. А 3 июля 1606 г. святые мощи страстотерпца царевича Димитрия были обретены нетленными.