Дионісій, архієпископ Суздальський

У світі Давид, народився на півдні Росії, в київських межах, на початку XIV століття. З ранніх років був ченцем Києво-Печерської обителі, звідки з благословення прибув на Волгу. Заснував монастир на честь Вознесіння Господнього близько 1335 року, де подвизався в повному безмовності. Святий здобув загальну повагу завдяки строгому подвижницькому життю та обширному знанню правил віри. У 1352 році він послав дванадцять чоловіків з братії для духовного просвітлення народу та заснування нових обителей. У 1371 році постриг у монашество вдову князя Андрія Костянтиновича, що надихнуло багатьох прийняти монашество. У 1374 році був рукоположений митрополитом Олексієм у єпископа Суздальського. У 1375 році на нього було скоєно замах, але Господь зберіг його. У 1377 році була складена Лаврентіївська літопис, що надихала Русь на визвольну боротьбу. У 1379 році виступив проти обрання архімандрита Митяя в митрополити. Поїхав до Константинополя з протестом проти цього обрання та щодо єретиків-стригольників. Патріарх Ніл високо оцінив його духовне життя та знання Святого Письма. У 1382 році отримав титул архієпископа, а в 1384 році був поставлений митрополитом на Русь. Повернувшись до Києва, був схоплений князем Володимиром Ольгердовичем і підданий ув'язненню, в якому помер 15 жовтня 1385 року. Похований у 'київській печері великого Антонія'. Пам'ять святого святкується 26 червня, а в Синодику 1552 року названий 'преподобним чудотворцем.'