Діонісій

Житія семи отроків Ефеських: Максиміліана, Ямвлиха, Мартиніана, Іоанна, Діонісія, Ексакустодіана (Костянтина) та Антоніна.

Сім ефеських отроків: Максиміліан, Ямвлих, Мартиніан, Іоанн, Діонісій, Ексакустодіан (Костянтин) та Антонін, жили у III столітті. Святий Максиміліан був сином ефеського градоначальника, інші шестеро юнаків — синами інших знатних ефеських громадян. Юнаки були друзями з дитинства і всі перебували на військовій службі.

Коли імператор Декій (249–251) прибув до Ефеса, він повелів усім громадянам з’явитися для принесення жертви язичницьким божествам; на непокірних же чекали муки та смертна кара. За доносом тих, хто шукав прихильності імператора, до відповіді було покликано і сімох ефеських отроків. Постали перед імператором, святі отроки сповідували свою віру в Христа. З них негайно зняли знаки військової відзнаки — військові пояси. Проте Декій відпустив їх на волю, сподіваючись, що вони змінять рішення за той час, поки він перебуватиме у поході. Юнаки пішли з міста і сховалися в печері гори Охлон, де проводили час у молитвах, готуючись до мученицького подвигу. Наймолодший із них — святий Ямвлих, одягаючись у жебрацьке лахміття, ходив до міста і купував хліб. В один із таких виходів до міста він почув, що імператор повернувся і їх шукають, аби представити на суд. Святий Максиміліан надихнув друзів вийти з печери і добровільно з’явитися на суд.

Дізнавшись, де переховуються отроки, імператор велів закласти вхід до печери камінням, щоб вони померли в ній від голоду та спраги. Двоє із сановників, присутніх під час замурування входу до печери, були таємними християнами. Бажаючи зберегти пам’ять про святих, вони вклали серед каміння запечатаний ковчежець, у якому містилися дві олов’яні дощечки. На них були написані імена сімох отроків та обставини їхніх страждань і смерті.

Але Господь навів на отроків дивовижний сон, що тривав майже два століття. До того часу гоніння на християн припинилися, хоча за святого благовірного царя Феодосія Молодшого (408–450) з’явилися єретики, які відкидали воскресіння мертвих у друге пришестя Господа нашого Іісуса Христа. Одні з них казали: «Як може бути воскресіння мертвих, коли не буде ні душі, ні тіла, бо вони знищаться?» Інші стверджували: «Тільки самі душі матимуть відплату, оскільки неможливо тілам повстати й ожити після тисячі років, коли не залишиться від них і пороху». Тоді-то Господь і відкрив таємницю очікуваного воскресіння мертвих і майбутнього життя через Своїх сімох отроків.

Власник ділянки землі, на якій розташовувалася гора Охлон, почав кам’яне будівництво, і робітники розібрали вхід до печери. Господь оживив отроків, і вони прокинулися ніби від звичайного сну, не підозрюючи, що минуло майже 200 років. Тіла їхні та одяг були цілком нетлінні. Готуючись прийняти муки, отроки доручили святому Ямвлиху ще раз купити їм хліба в місті для підкріплення сил. Підійшовши до міста, юнак був вражений, побачивши на брамі святий хрест. Почувши, як вільно вимовляється Ім’я Іісуса Христа, він почав сумніватися, чи прийшов у своє місто. Розплачуючись за хліб, святий отрок подав торговцю монету із зображенням імператора Декія і був затриманий як той, хто приховав скарб старовинних монет.

Святого Ямвлиха привели до градоначальника, у якого в той час перебував Ефеський єпископ. Слухаючи нерозуміючі відповіді юнака, єпископ зрозумів, що Бог відкриває через нього якусь таємницю, і сам вирушив разом із народом до печери. Біля входу до печери єпископ вийняв із купи каміння запечатаний ковчежець і відкрив його. Він прочитав на олов’яних дощечках імена сімох отроків та обставини замурування печери за велінням імператора Декія. Увійшовши до печери і побачивши в ній живих отроків, усі зраділи і зрозуміли, що Господь через пробудження їх від довгого сну відкриває Церкві таємницю воскресіння мертвих.

Незабаром сам імператор прибув до Ефеса і розмовляв із юнаками в печері. Тоді ж святі отроки на очах у всіх схилили голови на землю і знову заснули, цього разу до загального воскресіння. Імператор хотів кожного з отроків покласти в дорогоцінну раку, але, явившись йому уві сні, святі отроки сказали, щоб тіла їхні були залишені в печері на землі.