Єлеазар
Анзерський (Севрюків) прп.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Преподобний Єлеазар Анзерський народився у місті Козельську в сім'ї купців Севрюкових. З благословення батьків він пішов до Соловецького монастиря, де прийняв постриг від ігумена преподобного Іринарха († 1628; пам’ять 17 липня). У монастирі відкрився його дивовижний художній хист: він навчився різьбленню по дереву і брав участь у прикрашанні Преображенського собору.
У 1612 році з благословення ігумена він віддалився на Анзерський острів, де став відлюдником і постійно перебував у молитві та богомисленні. Щоб здобути собі прожиток на пустельному острові, преподобний Єлеазар вирізав дерев’яні чашки, які залишав на пристані. Ті, хто пропливав повз острів, забирали чашки, а натомість залишали харчі. У 1616 році преподобний Єлеазар був пострижений у схиму.
Ченці, що зібралися навколо преподобного, утворили скит із суворим статутом чернечого житія за давнім зразком. Монастирські келії були побудовані далеко одна від одної. Відлюдники збиралися разом лише для суботніх та недільних богослужінь. Келійна молитва поєднувалася з важкою тілесною працею. Серед учнів преподобного Єлеазара був священноінок Никита, майбутній патріарх Никон. Цар Михайло Федорович (1613–1645), знаючи про подвижницьке життя святого, викликав його до Москви.
Там преподобний Єлеазар передрік йому народження сина, за що цар щедро обдарував його і допоміг улаштувати на острові кам’яний храм в ім’я Пресвятої Трійці та обитель. Преподобний Єлеазар займався книгописанням. Він склав і переписав три книги «Цвітника», до яких увійшли стародавні повісті.
Йому належить також тлумачення на чин келійного чернечого правила. Спочив преподобний Єлеазар у глибокій старості.