Феодор Недосекін, пресвітер (1942)

Священномученик Феодор народився 10 листопада 1889 року в селі Новоселки Смоленської губернії в родині диякона Георгія Недосекіна. Закінчивши учительську семінарію, працював учителем та інспектором шкіл. У 1913 році одружився на Зінаїді, з якою мав восьмеро дітей. Після революції 1917 року продовжував працювати вчителем, а в 1921 році був рукоположений у сан диякона, а в 1922 році – у священика. Наприкінці 1920-х років, в умовах гонінь на Церкву, був арештований і відправлений на каторжні роботи. Після звільнення сім'я священика залишилася без житла і переїхала в Донбас, де він працював шахтарем. У 1932 році отець Феодор був направлений служити в храм на честь Казанської ікони Божої Матері в селі Іванісово. Прихожани полюбили його за ревне служіння і турботу про віруючих. У 1937 році, коли гоніння посилилися, його арештували. Отець Феодор благословив дітей перед арештом і був ув'язнений у Ногінську. 15 листопада 1937 року він був засуджений до десяти років ув'язнення в виправно-трудовому таборі. Працював на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. В умовах табору його здоров'я погіршилося, і 30 квітня 1942 року він помер, будучи похованим у безіменній могилі.