Феодор Распопов, пресвітер

Священномученик Феодор Распов народився 7 лютого 1891 року в селі Покровському Тобольської губернії. У п’ятнадцять років вступив до Тобольської духовної семінарії, закінчивши її з відзнакою в 1912 році. Після семінарії вступив до Казанської Імператорської духовної академії, але незабаром подав прохання про звільнення, прагнучи служити в Тобольській єпархії. У 1913 році був рукоположений у сан диякона, а потім у сан священика. Служив у Миколаївській церкві та викладав Закон Божий. У 1918 році, відмовившись здійснити таїнство Вінчання для селянина, який розірвав шлюб без церковного схвалення, був заарештований. У в’язниці терпів насмішки, залишаючись спокійним і втішаючи інших. Вночі 8/21 липня 1918 року, беручи участь у богослужінні, був розстріляний червоноармійцями. Його смерть була миттєвою, і він став мучеником за віру. Тіло священика було перенесено до собору, де його відспівали і поховали з почестями. Його життєвий шлях був позначений відданістю Церкві та мужністю в стражданнях.