Феодор

У миру Іоанн, племінник і учень преподобного Сергія Радонезького.   У 12‑річному віці він був відданий на виховання радонезькому ігумену й тоді ж пострижений ним у чернецтво з ім’ям Феодор. Під керівництвом святого наставника преподобний Феодор швидко зростав у духовному житті й у Троїцькій обителі прийняв священницький сан.

Коли молодий подвижник відкрив духовному отцю бажання заснувати окрему спільножитну обитель, преподобний Сергій, прозріваючи в ньому великого подвижника, благословив його обрати місце для нового монастиря.

Заснування Симонового монастиря

Святий Феодор обрав місце на березі Москви‑ріки — Симоново, і преподобний Сергій сам приходив оглянути та благословити його. Тут Феодор збудував церкву на честь Різдва Богородиці. У 1380 році в ній були поховані герої Куликовської битви — схимонахи Олександр і Андрій.

Новий монастир отримав назву Симонов. Як ігумен, преподобний Феодор, хоч і був зайнятий загальноцерковними справами, неослабно керував життям братії та виховав багатьох подвижників, серед яких найвідоміші:

• Кирило Білозерський
• Ферапонт Лужецький

Духовний авторитет і служіння Русі

Глибокий розум і чернечі подвиги святого здобули йому всенародну любов. Святий князь Дмитрій Іванович Донський обрав його своїм духовником і часто доручав важливі церковні та державні справи.

• У 1381 році святий Феодор їздив до Києва запросити святителя Кипріяна на Московську кафедру.
• У 1383 році він виконував важливе церковне доручення в Константинополі.
• У 1388 році знову подорожував до Константинополя й повернувся вже в сані архієпископа Ростовського.

Під час недовгого управління Ростовською єпархією він заснував у Ростові Різдвяний монастир і керував ним до своєї кончини.

Кончина та спадщина

Святий Феодор відійшов до Господа 28 листопада 1394 року.

Він був також талановитим іконописцем і написав багато ікон, серед них — образ свого наставника, преподобного Сергія Радонезького.

Чесні мощі святителя Феодора спочивають в Успенському соборі Ростовського кремля.