Феофан (Ільминський), Соликамський, єпископ

Священномученик Феофан, єпископ Солікамський (у миру Сергій Петрович Ільменський), народився 1867 року в Саратовській губернії в родині диякона. Закінчив духовну семінарію та Казанську духовну академію. У 1894 році Сергій Петрович був висвячений у сан диякона, а через кілька місяців — у священика. Служив настоятелем Саратовського кафедрального собору та вчителем релігії в різних світських школах Саратовської губернії. У 1911 році був возведений у сан протоієрея. У 1913 році отець Сергій вступив до Валаамського монастиря. У 1914 році він прийняв чернечий постриг з ім'ям Феофан і був удостоєний сану архімандрита. У 1914 році він був призначений наглядачем Балашовського духовного училища, а в 1916 році став ректором Пермської духовної семінарії. 26 лютого 1917 року архімандрит Феофан був висвячений на єпископа Солікамського, вікарія Пермської єпархії. У березні 1918 року в Солікамську невідомі розклеїли надруковані на зворотному боці церковних документів заклики, що закликали до активного виступу проти більшовиків. Єпископ Феофан підтримав цей заклик. Наприкінці червня 1918 року, після арешту та страти архієпископа Пермського Андроніка, владика Феофан прибув до Пермі та взяв на себе управління Пермською єпархією. 1 липня 1918 року єпископ Феофан був заарештований. 11 грудня 1918 року він разом із двома священиками та п’ятьма мирянами прийняв мученицьку смерть: у тридцятиградусний мороз на березі річки Ками владику Феофана роздягли, сплели йому волосся і, просунувши крізь нього жердину, повільно опускали в ополонку та підіймали назад. Через 15–20 хвилин тіло священномученика вкрилося льодом товщиною у два пальці, але він був живий. Тоді кати його втопили. Священномученик Феофан зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.