Філарет (Данилевський), Глинський, ігумен

Народився в 1777 році в сім'ї благочестивих батьків. У юності вступив до Києво-Печерської лаври, де здобув загальну повагу. У 1802 році перейшов до Софронієвої пустині, де став учнем архімандрита Феодосія. У 1806 році був возведений у сан ієромонаха і призначений благочинним монастиря. Жив у самоті, вивчаючи твори святих отців і розвиваючи дар духовного розсуду. У 1817 році був призначений настоятелем Глинської пустині, де швидко поліпшив моральний стан братства, приділяючи особливу увагу новоприбулим. Ввів строгий устав, заснований на досвіді святих отців, і створив умови для духовного зростання монахів. Під його керівництвом Глинська пустиня перетворилася: були збудовані нові храми та корпуси, збільшилося братство. Отець Філарет був строгий до себе і вимагав серйозного ставлення до справи від своїх підлеглих, завжди прагнучи до спасіння душ. Став відомим як великий молитвеник, його молитви приносили зцілення і чудеса. Помер 31 березня 1841 року, залишивши після себе безліч учнів і духовних спадкоємців. Похований у склепі при південному вході до собору, згідно зі своїм заповітом, щоб його пам'ятали всі, хто входить. Після його смерті його святість була підтверджена безліччю чудес і явищ, що свідчать про його близькість до Бога.