Флегонт Понгильський, пресвітер

Священномученик Флегонт народився 28 березня 1871 року в селі Каряєво Ярославської губернії. Закінчивши Ярославську Духовну семінарію, став вчителем у церковно-парафіяльній школі, а потім був висвячений на священика. Служив у різних храмах, у тому числі в Нікольському храмі в Ярославлі, де став викладати Закон Божий. Під час Першої світової війни виконував пастирські обов'язки у військових лазаретах. У 1915 році був призначений до храму великомученика Димитрія Солунського і нагороджений золотим наперсним хрестом. Заарештований 7 вересня 1929 року в період гонінь на Російську Православну Церкву. Був звинувачений в антирадянській діяльності, пов'язаній з обговоренням церковного життя. Покараний трьома роками заслання в Північний край, звільнений 10 листопада 1932 року. Поселився на межі Московської та Володимирської областей, працював на залізниці. О. Флегонт був знову заарештований 4 грудня 1937 року і ув'язнений в Таганську в'язницю. Його звинувачували в контрреволюційній агітації, але своєї провини він не визнавав. 9 грудня 1937 року трійка НКВС засудила його до десяти років ув'язнення у виправно-трудовому таборі. Помер о. Флегонт 23 квітня 1938 року в таборі Новосибірської області і був похований у безіменній могилі.