Филип
апостол із 12-ти
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Святий апостол Пилип, уродженець міста Віфсаїди (Галілея), був глибоким знавцем Святого Письма і, правильно розуміючи зміст старозавітних пророцтв, очікував приходу Месії. За покликом Спасителя (Ін. 1, 43) він пішов за Ним. Про апостола Пилипа кілька разів згадується у Святому Євангелії: він привів до Христа апостола Нафанаїла (Ін. 1, 46); його Господь запитав, скільки потрібно грошей для купівлі хліба для 5-ти тисяч людей (Ін. 6, 7); він привів еллінів, які бажали побачити Христа (Ін. 12, 21–22); нарешті, він під час Таємної Вечері запитував Христа про Бога Отця (Ін. 14, 8).
Після Вознесіння Господнього апостол Пилип проповідував Слово Боже в Галілеї, супроводжуючи проповідь чудесами. Так, він воскресив немовля, яке померло на руках у матері. З Галілеї він попрямував до Греції і проповідував серед юдеїв, що переселилися туди. Деякі з них повідомили в Єрусалим про проповідь апостола, і тоді з Єрусалима до Еллади прибули книжники на чолі з первосвящеником для звинувачення апостола Пилипа. Апостол Пилип викрив неправду первосвященика, який говорив, що учні Христа викрали і сховали тіло Господнє, розповівши, як фарисеї підкупили воїнів варти, що розпустили цей слух. Коли ж юдейський первосвященик і його супутники почали хулити Господа і накинулися на апостола Пилипа, вони раптово осліпли. За молитвою апостола всі прозріли, і, бачачи це чудо, багато хто увірував у Христа. Апостол Пилип поставив їм єпископа на ім'я Наркісс (прилічений до лику 70 апостолів).
З Еллади апостол Пилип вирушив до Парфії, а потім у місто Азот, де зцілив хворі очі доньки місцевого жителя Нікоклида, який прийняв його у свій дім і потім хрестився з усім сімейством.
З Азоту апостол Пилип вирушив до Ієраполя Сирійського, де, підбурювані фарисеями, юдеї підпалили дім Іра, який прийняв до себе апостола Пилипа, а апостола хотіли вбити. Але, бачачи чудеса, здійснені апостолом: зцілення сухої руки начальника міста Аристарха, який хотів ударити апостола, а також воскресіння померлого отрока, — вони покаялися, і багато хто прийняв святе Хрещення. Поставивши Іра єпископом в Ієраполі, апостол пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію, всюди проповідуючи Євангеліє і переносячи страждання. Його і сестру, що супроводжувала його, Маріамну побивали камінням, ув’язнювали в темниці, виганяли з селищ.
Потім апостол прибув у Фригію, у місто Ієраполь Фригійський, де було багато язичницьких храмів, у тому числі храм, присвячений зміям, де мешкала величезна єхидна. Апостол Пилип силою молитви умертвив єхидну і зцілив багатьох укушених зміями. У числі зцілених була дружина правителя міста Анфипата, яка прийняла християнство. Дізнавшись про це, правитель Анфипат наказав схопити Пилипа, його сестру і апостола Варфоломія, що прийшов із ними. За намовою жерців храму єхидни Анфипат наказав розіп’яти святих апостолів Пилипа і Варфоломія. У цей час почався землетрус, і всіх присутніх на судилищі засипало землею. Висячи на хресті біля храму єхидни, апостол Пилип молився про спасіння тих, хто розіп’яв його, від наслідків землетрусу. Бачачи те, що відбувалося, народ увірував у Христа і почав вимагати зняття апостолів із хреста. Апостол Варфоломій, знятий із хреста, був ще живий і, отримавши звільнення, хрестив усіх, хто увірував, і поставив їм єпископа.
Апостол Пилип, молитвами якого всі, крім Анфипата і жерців, залишилися живі, спочив на хресті.
Його сестра Маріамна поховала його тіло і разом з апостолом Варфоломієм вирушила з проповіддю до Вірменії, де апостол Варфоломій був розіп’ятий (пам’ять 11 червня), Маріамна ж проповідувала до своєї кончини в Лікаонії (пам’ять 17 лютого).
Филипп апостол из 12-ти: Апостол Филипп
Апостол Филипп
Святой апостол Филипп, уроженец города Вифсаиды (Галилея), был глубоким знатоком Священного Писания и, правильно разумея смысл ветхозаветных пророчеств, ожидал прихода Мессии. По призыву Спасителя (Ин. 1, 43) он пошел за Ним. Об апостоле Филиппе несколько раз говорится в Святом Евангелии: он привел ко Христу апостола Нафанаила (Ин. 1, 46); его Господь спросил, сколько нужно денег для покупки хлеба 5-ти тысячам человек (Ин. 6, 7); он привел эллинов, желавших увидеть Христа (Ин. 12, 21 - 22); наконец, он во время Тайной Вечери спрашивал Христа о Боге Отце (Ин. 14, 8).
После Вознесения Господа апостол Филипп проповедовал Слово Божие в Галилее, сопровождая проповедь чудесами. Так, он воскресил младенца, умершего на руках у матери. Из Галилеи он направился в Грецию и проповедовал среди переселившихся туда иудеев. Некоторые из них сообщили в Иерусалим о проповеди апостола, и тогда из Иерусалима в Элладу прибыли книжники во главе с первосвященником для обвинения апостола Филиппа. Апостол Филипп обличил ложь первосвященника, говорившего, что ученики Христовы похитили и скрыли тело Господа, рассказав, как фарисеи подкупили воинов стражи, распустивших этот слух. Когда же иудейский первосвященник и его спутники стали хулить Господа и набросились на апостола Филиппа, они внезапно ослепли. По молитве апостола все прозрели, и, видя это чудо, многие уверовали во Христа. Апостол Филипп поставил им епископа, именем Наркисс (причтен к лику 70 апостолов).
Из Эллады апостол Филипп отправился в Парфы, а затем в город Азот, где исцелил больные глаза дочери местного жителя Никоклида, принявшего его в свой дом и затем крестившегося со всем семейством.
Из Азота апостол Филипп отправился в Иераполь Сирийский, где, подстрекаемые фарисеями, иудеи подожгли дом Ира, принявшего к себе апостола Филиппа, а апостола хотели убить. Но, видя чудеса, совершенные апостолом: исцеление высохшей руки начальника города Аристарха, хотевшего ударить апостола, а также воскрешение умершего отрока, - раскаялись и многие приняли святое Крещение. Поставив Ира епископом в Иераполь, апостол прошел Сирию, Малую Азию, Лидию, Мисию, всюду проповедуя Евангелие и перенося страдания. Его и сопутствовавшую ему сестру Мариамну побивали камнями, заточали в темницы, изгоняли из селений.
Затем апостол прибыл во Фригию, в город Иераполь Фригийский, где было много языческих храмов, в том числе храм, посвященный змеям, где обитала огромная ехидна. Апостол Филипп силой молитвы умертвил ехидну и исцелил многих укушенных змеями. В числе исцеленных была жена правителя города Анфипата, принявшая христианство. Узнав об этом, правитель Анфипат приказал схватить Филиппа, его сестру и пришедшего с ними апостола Варфоломея. По наущению жрецов храма ехидны Анфипат приказал распять святых апостолов Филиппа и Варфоломея. В это время началось землетрясение, и всех присутствовавших на судилище засыпало землей. Висящий на кресте у храма ехидны апостол Филипп молился о спасении распявших его от последствий землетрясения. Видя происходившее, народ уверовал во Христа и стал требовать снятия с креста апостолов. Апостол Варфоломей, снятый с креста, был еще жив и, получив освобождение, крестил всех уверовавших и поставил им епископа.
Апостол Филипп, молитвами которого все, кроме Анфипата и жрецов, остались живы, скончался на кресте.
Сестра его Мариамна погребла его тело и вместе с апостолом Варфоломеем направилась с проповедью в Армению, где апостол Варфоломей был распят (память 11 июня), Мариамна же проповедовала до своей кончины в Ликаонии (память 17 февраля).