Георгій Богич, пресвітер

Священномученик Георгій Богіч народився 6 лютого 1911 року в містечку Суботиця. Гімназію закінчив у Новій Градишці, духовну семінарію – у Сараєві. Рукоположений у священники в Пакраці 25 травня 1934 року. Служив у парафіях Майяр і Боломачі, а в 1940 році був переведений на парафію в Нашицях, де його застала війна. До мученицької кончини отця Георгія причетний католицький священик Сидоній Шольц з Нашиць. Вночі 17 червня 1941 року в квартиру священика вдерся усташа Фелікс Лахнер з двома усташами і заявив, що Богіч повинен негайно з'явитися для допиту. Отець Георгій вийшов з дому і сів у машину, яка вирушила в бік поля. Його вивели з міста і неподалік від каплиці святого Мартина піддали жорстоким катуванням. Усташі прив'язали священика до дерева, відрізали йому ніс, вуха, язик, рвали бороду разом зі шкірою. Потім, з найцині́чнішими образами, викололи йому очі. Один з усташів розпоров йому живіт і обмотав його кишки навколо шиї мученика. Коли отець Георгій уже був без свідомості, усташі перерізали мотузку, до якої він був прив'язаний, і розстріляли його. Тіло священика залишалося на місці вбивства всю ніч, а наступного дня близько чотирьох годин його підібрали цигани і поховали на кладовищі в колонії Брезик.