Георгій Степанюк, пресвітер

Священномученик Георгій Федорович Степанюк народився в 1880 році в селі Полічна Брестського повіту Гродненської губернії в родині відставного унтер-офіцера. З 20-річного віку він служив вчителем у сільській школі. Був одружений, троє його дітей померли немовлятами. Це горе пробудило в серці Георгія бажання стати священиком. Він закінчив духовну семінарію, в 1911 році був висвячений на священика і служив у сільських храмах Семиріченської області Туркестанської єпархії. Паралельно батюшка займався викладанням у церковно-парафіяльних школах. У 1918 році отця Георгія заарештували і два тижні тримали в ув'язненні, намагаючись зібрати докази проти нього. Оскільки нічого не знайшли, батюшку довелося відпустити. Через кілька днів, 9 липня 1918 року, в село прийшли інші червоногвардійці і відразу ж заарештували отця Георгія. Через кілька годин вони повели священика на страту за околицю села. Біля річки батюшка опустився на коліна, помолився, хрестоподібно склав руки на грудях і сказав: «Прийми, Господи, мою грішну душу!», і червоногвардійці застрелили його. Священномученика відспівали четверо священиків із сусідніх парафій і поховали на місцевому сільському кладовищі. Священномученик Георгій Степанюк зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.