Горазд (Павлик) Богемський і Мораво-Силезький, єпископ

Народився 26 травня 1879 року в родині освіченого селянина Яна Павлика та його дружини Анни в селі Груба Врбка (Південна Моравія). У 1902 році закінчив богословський факультет і 5 липня був рукоположений у сан священника. Служив у психіатричній лікарні в Кромержиже, де користувався повагою. Під час Першої світової війни засуджував агресію Австро-Угорщини і почав видавати журнал "Право народу", закликаючи до реформ у римо-католицькій церкві. У 1920 році вийшов з римо-католицької церкви і приєднався до Чехословацької національної церкви, маючи намір захищати православний напрямок. З 1921 року обіймав посаду церковного адміністратора в Моравії та Сілезії, видаючи журнал "За правду", захищаючи православні принципи. У 1921 році був рукоположений на єпископа Моравсько-Сілезького. У своїй діяльності зіткнувся з радикалами, які прагнули зруйнувати римо-католицизм, але не підтримували зміцнення православ'я. З 1924 року почав будувати храми, активно займаючись місіонерською діяльністю та літературною працею. У 1938 році, після Мюнхенської угоди, закликав народ до виконання християнських і патріотичних обов'язків. Під час окупації продовжував свою діяльність, закликаючи до віри та надії. 25 червня 1942 року був арештований гестапо і підданий тортурам. 4 вересня 1942 року був розстріляний разом з іншими священнослужителями. Його мученицька смерть сталася за Христа. Відразу після його смерті почалося шанування, і в 1987 році він був прославлений у лике святих. Облачення святого зберігається в Празькому кафедральному соборі.