Христос

Господи, Иисусе Христе, Боже наш! Ты сирых хранитель, скорбящих прибежище и плачущих утешитель. Прибегаю к Тебе аз, сирый, стеня и плача, и молюся Тебе: услыши моление мое и не отврати лица Твоего от воздыханий сердца моего и от слез очей моих. Молюся Тебе, милосердный Господи, утоли скорбь мою о разлучении с родителем (материю) моим (-ею) (имярек), душу же его (ея), яко отшедшею (-ия) к Тебе с истинною верою в Тя и твердою надеждою на Твое человеколюбие и милость, приими в Царство Твое Небесное. 

Преклоняюсь пред Твоею святою волею, еюже отъят (-а) бысть у мене, и прошу Тя, не отыми точию от него (нея или них) милости и благосердия Твоего. Вем, Господи, яко Ты, Судия мира сего, грехи и нечестия отцев наказуеши в детях, внуках и правнуках даже до третьяго и четвертаго рода: но и милуеши отцев за молитвы и добродетели чад их, внуков и правнуков. С сокрушением и умилением сердца молю Тя, милостивый Судие, не наказуй вечным наказанием усопшаго (-ую) незабвеннаго (-ую) для мене раба (-у) Твоего (ю), родителя (матерь) моего (-ю) (имярек), но отпусти ему (ей) вся согрешения его (ея) вольная и невольная, словом и делом, ведением и неведением сотворенная им (ею) в житии его (ея) зде на земли, и по милосердию и человеколюбию Твоему, молитв ради Пречистая Богородицы и всех святых, помилуй его (ю) и вечныя муки избави. 

Ты, милосердный Отче отцев и чад! Даруй мне, во вся дни жизни моея, до последняго издыхания моего, не преставати памятовати о усопшем родителе (матери) моем (ей) в молитвах своих, и умоляти Тя, праведнаго Судию, да вчиниши его (ю) в месте светле, в месте прохладно и в месте покойне, со всеми святыми, отнюдуже отбеже всяка болезнь, печаль и воздыхание. Милостиве Господи! Приими днесь о рабе Твоем (Твоей) (имярек) теплую молитву мою сию и воздай ему (ей) воздаянием Твоим за труды и попечения воспитания моего в вере и христианском благочестии, яко научившему (-ей) мя первее всего ведети Тя, своего Господа, в благоговении молитися Тебе, на Тебе Единого уповати в бедах, скорбех и болезнех и хранити Заповеди Твоя; за благопопечение его-(ея) о моем духовном преуспеянии, за тепле приносимыя им (ею) о мне моления пред Тобою и за все дары, им (ею) испрошенные мне от Тебе, воздай ему (ей) Своею милостию, Своими небесными благами и радостями в вечном Царствии Твоем. 

Ты бо еси Бог милостей и щедрот и человеколюбия. Ты покой и радость верных рабов Твоих, и Тебе славу возсылаем со Отцем и Святым Духом, и ныне и присно и во веки веков. Аминь.

Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти — сиріт Охоронитель, скорботних Пристановище і тих, що плачуть, Утішитель. Припадаю до Тебе я, сирота, із плачем і зітханням, і молюся Тобі: вислухай благання моє і не відверни лиця Твого від стогону серця мого та від сліз очей моїх. Молюся Тобі, Милосердний Господи, заспокой скорботу мою через розлуку з батьком моїм (ім’я) (матір’ю моєю; батьками моїми — імена), що породив і виховав мене, а душу його, що відійшла до Тебе з правдивою вірою в Тебе і твердо́ю надією на Твою чоловіколюбність і милість, прийми в Царство Твоє Небесне. Схиляюся перед Твоєю святою волею, яка взяла його від мене, і прошу Тебе: тільки не відійми від нього Твоєї милости і добросердечности. Знаю, Господи, що Ти, Суддя світу цього, караєш гріхи та нечестя батьків на дітях, онуках і правнуках аж до третього й четвертого роду; але Ти й милуєш батьків за молитви́ та чесноти дітей їхніх, онуків і правнуків. Зі скорботним і зворушеним серцем благаю Тебе, милостивий Судде, не карай вічною карою спочилого, незабутнього для мене раба Твого, батька мого (ім’я), але відпусти йому всі провини його вільні й невільні, які він учинив думкою, словом чи ділом, свідомо чи несвідомо, за життя свого тут, на землі, і з милосердя та чоловіколюбности Твоєї, молитвами Пречистої Богородиці і всіх святих помилуй його і від вічної муки визволи.

Милосердний Отче отців і дітей! Дай мені всі дні життя мого, до останнього мого зітхання не переставати пам’ятати про спочилого батька мого в молитвах моїх і благати Тебе, праведного Суддю, щоб Ти оселив його на місці світлому, в місці втіхи, у місці спокою, з усіма святими, де немає ні недуги, ні смутку, ані зітхання.

Милостивий Господи! Прийми нині щиру молитву цю за раба Твого (ім’я) і віддай йому нагородою Твоєю за працю й піклування у вірі та християнській побожності, бо він навчив мене знати Тебе, свого Господа, благоговійно молитися Тобі, лише на Тебе уповати в біді, скорботах і немочах, навчав виконувати заповіді Твої. За добре піклування його про моє духовне зростання, за теплі молитви, що він приносив за мене Тобі, і за всі дари, які він виблагав мені від Тебе, віддай йому Своєю милістю, Своїми небесними благами та радостями у вічному Царстві Твоєму.