Христос

Господи, Иисусе Христе, Сыне Бога Живаго, Агнче Божий, вземляй грехи мира, Пастырю добрый, положивый душу Твою за овцы Твоя, Небесный Врачу душ и телес наших, исцеляяй всякий недуг и всякую язву в людех Твоих! Тебе припадаю, помози мне, недостойной рабе Твоей. Призри, Многомилостиве, на делание и служение мое, даждь ми быти верною в мале; послужити болящим, Тебе ради, носити немощи немощных, и не себе, но Тебе Единому угождати во вся дни живота моего. Ты бо рекл еси, о, Сладчайший Иисусе: "Понеже сотвористе единому от сих братий Моих меньших, Мне сотвористе". 

Ей, Господи, суди мне, грешной, по сему глаголу Твоему, яко да сподоблюся творити благую Твою волю во отраду и утешение искушаемых, недугующих раб Твоих, ихже искупил еси честною Твоею Кровию. Ниспосли ми благодать Твою, попаляющую во мне страстей терние, призвавый мя, грешную, на дело служения о Имени Твоем; без Тебе не можем творити ничесоже: посети убо нощию и искуси сердце мое, внегда предстояти ми у возглавия болящих и низверженных; уязви душу мою Твоею любовию, вся терпящею и николиже отпадающею. Тогда возмогу, Тобою укрепляема, подвигом добрым подвизатися и веру соблюсти, даже до последнего моего издыхания. 

Ты бо еси Источник исцелений душевных же и телесных, Христе Боже наш, и Тебе, яко Спасителю человеков и Жениху душ, грядущему в полунощи, славу и благодарение и поклонение возсылаем, ныне и присно и во веки веков. Аминь.

Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, Агнче Божий, що береш гріхи світу, Пастирю добрий, що поклав душу Свою за вівці Свої, Небесний Лікарю душ і тіл наших, що зціляєш усяку недугу та хворобу в людях Твоїх! Припадаю до Тебе, допоможи мені, недостойному слузі Твоєму. Споглянь, Многомилостивий, на обов’язок і служіння моє і дай мені бути вірним у малому: послужити хворим заради Тебе, носити немочі немічних, і не собі, а Тобі Єдиному догоджати в усі дні життя мого. Бо Ти сказав, Найсолодший Ісусе: що зробите одному з братів Моїх менших, те зробите Мені. Так, Господи, дай мені грішному за словом Твоїм, щоб я сподобився творити волю Твою благу на втіху й розраду хворих слуг Твоїх, яких Ти викупив Своєю че́сною Кров’ю. 

Пошли мені благодать Твою, що спалює в мені терня пристрастей, бо Ти покликав мене, грішного, служити Тобі. Без Тебе ми не можемо творити нічого: відвідай серце моє, щоб бути мені завжди коло хворих і відкинутих; наповни мою душу любов’ю Твоєю, яка все терпить і ніколи не згасає. 

Тоді зможу, Тобою зміцнений, аж до останнього свого подиху добрим подвигом позвизатися та віру зберегти. Бо Ти — Джерело зцілення душ і тіл наших, Христе Боже наш, і Тобі славу, подяку та поклоніння возсилаємо нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.