Грузинська ікона Божої Матері
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Коли у 1622 році перський шах Аббас підкорив Грузію, багато християнських святинь було викрадено, перевезено до Персії та продано російським купцям, які перебували тоді в цій країні. Так Грузинська ікона Божої Матері, прикрашена сріблом і золотом, потрапила до купця Стефана, який зберігав її з глибокою пошаною. У той самий час ярославський купець Георгій Литкін, що мав торгові справи зі Стефаном у Персії, отримав уві сні одкровення про святиню та повеління відправити її до Черногорського монастиря Архангельської єпархії, заснованого 1603 року. Коли у 1629 році Стефан повернувся на батьківщину й показав ікону Литкіну, той згадав своє видіння й відправився до Черногорської обителі (названої так через місцевість «Чорна гора», згодом перейменованої на Красногорську). Там ікона прославилася чудесами. У 1654 році під час морової язви її принесли до Москви, і ті, хто молився перед нею, уникали смертоносної хвороби.
Нині ікона перебуває в храмі Живоначальної Трійці в Никитниках у Москві. Багато списків із Грузинської ікони зберігалося й зберігається в різних храмах Москви, у храмі святителя Мартина Сповідника, у Раифській Богородичній пустині Казанської єпархії, у зруйнованому 1935 року храмі на честь Грузинської ікони в Санкт-Петербурзі (при подвір’ї Красногорського монастиря). Це свідчить про глибоке шанування святині.
У 1658 році за благословенням Патріарха Никона було встановлено щорічне святкування Грузинської ікони Божої Матері. Службу склав у 1698 році наглядач Московської друкарні Феодор Полікарпов.
Богородицю часто називають Заступницею всього християнського роду, а також Путеводителькою. Саме до типу «Одигітрія» (грец. Οδηγήτρια — «Указуюча шлях») належить Грузинська ікона. У цій іконографії найкраще відображається сутність Її служіння: як на весіллі в Кані Галилейській Вона сказала — «що скаже Він вам, те зробіть» (Ін. 2:5). Так і на Грузинській іконі Богородиця постає Путеводителькою до Бога й спасіння. Вона тримає біля серця на лівій руці Немовля Ісуса, а правою вказує на Нього. Богомладенець у лівій руці тримає сувій, а правою благословляє. Голова Богородиці схиляється до Сина. Увесь Її образ показує життя християнина: тримати Бога в серці, прагнути до Нього думками й виконувати Його заповіді.