Григорій Аверін, пресвітер

Григорій Іванович Аверін народився 24 січня 1889 року в селі Покровське Юр'євецького повіту Костромської губернії у великій родині - у його батьків, Іоанна і Феодосії, було дванадцять дітей, а крім них вони виховували прийомного хлопчика. Григорій був старшим у родині.  Вихований у старовинній селянській родині, Григорій весь сенс свого життя бачив у служінні народу. І не бачилося кращого поприща для селянського хлопчика, як стати сільським вчителем. У 1910 році закінчив вчительську семінарію і працював вчителем у церковно-парафіяльній школі міста Кологрив. У 1918 році був заарештований як член партії есерів і провів 4 місяці в ув'язненні, після чого став переконаним християнином і вийшов з партії. У 1921 році висвячений на священика і служив у Костромі, потім у церкві села Ільїнське. У 1923 році був заарештований, але незабаром звільнений. У серпні 1929 року знову заарештований і засуджений до 5 років таборів за «антирадянську агітацію». Після звільнення служив у Симеонівському храмі Пучезького району. У вересні 1935 року знову заарештований і засуджений до трьох років таборів, етапований до табору біля Теміртау. У таборі відкрито молився, розмовляв з ув'язненими, читав їм молитви і Євангеліє. У 1937 році заарештований за звинуваченням у «релігійній роботі серед ув'язнених» і засуджений до розстрілу. 20 вересня 1937 року був розстріляний. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви в серпні 2000 року для загальноцерковного вшанування.