Григорій Самарін, диякон

Священномученик Григорій народився 9 січня 1893 року в селі Салмановка Нарочатовського району Пензенської губернії. У 1914 році закінчив Пензенське духовне училище і був призначений псаломщиком у церкву святого Архангела Михаїла. Служив в армії з 1914 по 1918 рік. У 1919 році став псаломщиком у Покровській церкві села Високе, а 9 лютого 1920 року був рукоположений у диякони. Служив в Іосифо-Георгіївській церкві в Ташкенті та в храмі Архангела Михаїла в рідному селі. 9 липня 1931 року був призначений у церкву святих мучеників Адріана і Наталії в Лосиноостровську. 20 квітня 1935 року переведений у Петропавлівський собор у Коломні, де служив до 1937 року. 10 серпня 1937 року був заарештований і ув'язнений у коломенську, а потім у Таганську в'язницю. Проти нього були підписані фальшиві свідчення. На допитах відкинув всі обвинувачення в участі в контрреволюційній організації. 9 жовтня 1937 року трійка НКВД засудила його до десяти років ув'язнення в виправно-трудовому таборі, і він був відправлений на Далекий Схід у БАМлаг. Диякон Григорій Самарін помер у БАМлагу 11 липня 1940 року і був похований у безіменній могилі.