Григорій Воїнов, пресвітер

Священномученик Григорій Олександрович Воїнов народився в 1875 році в селі Теплий Стан Московської губернії в родині псаломщика. Закінчив Віфанську духовну семінарію і служив вчителем. Одружився, в родині народилося шестеро дітей. У 1900 році Григорій Олександрович був висвячений у сан священика до Троїцької церкви в селі Теплий Стан. У 1922 році під час вилучення церковних цінностей отець Григорій заперечив проти вилучення з храму срібного хреста, пожертвуваного храму в ХVII столітті. 6 травня 1922 року він був заарештований і засуджений до 3 років ув'язнення в суворій ізоляції та конфіскації майна. Сидів у внутрішній в'язниці ОДПУ на Луб'янці, потім у Лефортовській і Таганській в'язницях у Москві. Через сім місяців був звільнений. У 1928 році отець Григорій був возведений в сан протоієрея. У 1931 році протоієрей Григорій був переведений в Михайло-Архангельський храм в селі Кубинка Звенигородського району. 27 листопада 1937 року батюшка був заарештований і ув'язнений в Таганській в'язниці в Москві за звинуваченням у проведенні контрреволюційної діяльності. Винним себе отець Григорій не визнав. Він був засуджений до розстрілу і страчений 8 грудня 1937 року. Похований у безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою. Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських 22 лютого 2001 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви. Дні пам'яті: 8 грудня (25 листопада за ст. ст.), в Соборі новомучеників, в Бутові постраждалих, і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Руської.