Григорій

Святитель Григорій, єпископ Ніський, був молодшим братом святителя Василія Великого (пам’ять 1 січня). Його народження і виховання припали на самий розпал аріанських суперечок. Здобувши чудову освіту, він певний час був наставником красномовства. 

У 372 році був висвячений святим Василієм Великим на єпископа міста Нісси в Каппадокії. Святий Григорій був твердим ревнителем православ’я і разом зі своїм братом Василієм Великим боровся проти аріанської єресі, зазнаючи гонінь з боку аріан, якими у 376 році був неправдиво звинувачений у неналежному використанні церковного майна, позбавлений кафедри і засланий до Анкіри. Наступного року святого Григорія було знову заочно усунуто собором аріанствуючих єпископів, але він продовжував зміцнювати свою паству у православ’ї, переходячи з місця на місце. 

Після смерті царя Валента (378) був повернутий на свою кафедру і з радістю прийнятий своєю паствою. У 379 році упокоївся його брат, святий Василій Великий. Святий Григорій тяжко переживав втрату свого наставника. Він написав йому надгробне слово і завершив складений святителем Василієм опис шести днів творіння, так званий «Шестиднев». 

Того ж року святий Григорій брав участь в Антіохійському Соборі проти єретиків, які не шанували непорочне дівство Божої Матері, та інших, які поклонялися Богоматері як Божеству. Він був обраний Собором для огляду церков в Аравії та Палестині і утвердження православного вчення про Пресвяту Богородицю. На зворотному шляху святий Григорій відвідав Єрусалим і вклонився святим місцям. У 381 році святий Григорій був одним із головних діячів II Вселенського Собору, скликаного в Константинополі проти єресі Македонія, який неправильно вчив про сутність Святого Духа. 

На цьому Соборі з ініціативи святого Григорія було доповнено Нікео-Царгородський Символ віри. Разом з іншими єпископами святий Григорій утвердив у сані Константинопольського архіпастиря святого Григорія Богослова. У 383 році святий Григорій Ніський був учасником Собору в Константинополі, де виголосив слово про Божество Сина і Святого Духа. У 386 році він знову був у Константинополі, і йому було доручено виголосити надгробне слово спочилій цариці Плакіллі. 

У 394 році святий Григорій знову присутній у Константинополі на Помісному Соборі, скликаному для вирішення церковних справ в Аравії. Святитель Григорій Ніський був полум'яним захисником православних догматів і ревним учителем своєї пастви, а також милостивим і співчутливим батьком своїх пасомих, заступником їх перед суддями; вирізнявся великодушністю, терпінням і миролюбністю. 

Доживши до глибокої старості, святий Григорій Ніський мирно спочив невдовзі після Константинопольського Собору. Разом зі своїми великими сучасниками, святителями Василієм Великим і Григорієм Богословом, святитель Григорій Ніський мав значний вплив на церковне життя свого часу. Його сестра, свята Макрина, писала йому: «Ти відомий і містам, і народним зібранням, і цілим областям: Церкви посилають і звуть тебе на допомогу». Святитель Григорій увійшов в історію як один із найвидатніших богословів і діячів християнської думки IV століття. Володіючи глибоким філософським даром, він розумів філософію лише як засіб для глибшого проникнення у справжній зміст Божественного одкровення. 

Святий Григорій залишив по собі багато творів догматичного характеру, слова і повчання.