Іларіон Грузин, чудотворець, ієромонах

Преподобний Іларіон, народжений у 816 році в Кахетії, походив з князівського роду Вачнадзе. З ранніх років виявляв схильність до подвижництва, знаючи напам'ять Євангеліє в 9 років і постригшись у монахи в 12. У 16 років він переїхав до Давидо-Гареджійської пустелі, де провів 10 років відшельником, ставши відомим у Грузії. Прийнявши сан священика, ухилився від єпископства і поїхав до Святої Землі. 17 років провів у Йорданській пустелі, де йому явився Ангел Господній, закликавши повернутися до Грузії. Після смерті батька заснував монастир, постриг у монахи матір і сестру, а потім віддав частину свого майна монастирю. Після поклоніння святиням у Константинополі, заснував грузинську обитель на горі Олімп. Там він пробув п'ять років, зціляючи хворих силою молитви. Після відвідування Риму та Фессалонік, де також відбулися зцілення, він знову залишився у Фессалоніках на три роки. За 40 днів до своєї кончини він був сповіщений про неї, причастився Святих Таїн і мирно відійшов до Господа 19 листопада 875 року. Його чесні мощі були покладені в крипті, і після 40 днів відбулися зцілення. У 882 році мощі були перенесені до Константинополя, де святий явився імператору у сні, вказавши, що їх слід покласти в новоствореній церкві на честь Святих Апостолів. Грузинська Церква зарахувала його до лику святих у IX столітті, встановивши пам'ять 19 листопада.